Історія справи

Постанова ВГСУ від 06.05.2015 року у справі №908/4911/14
Постанова ВГСУ від 06.05.2015 року у справі №908/4911/14
Постанова ВГСУ від 24.03.2015 року у справі №908/4911/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 908/4911/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні

скарги Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2015 року

у справі № 908/4911/14

господарського суду Запорізької області

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Юністіл"

про стягнення 212 057 281 ,09 грн.

за участю представників

позивача Шульженко Д.Ю.

відповідача Лучко О.М.

третьої особи Демидюк О.Б.

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2014 року до господарського суду Запорізької області звернулося публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" 212057281,09 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14 листопада 2014 року порушено провадження у справі № 908/4911/14, справу призначено до розгляду на 27 листопада 2014 року. Цією же ухвалою залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІСТІЛ".

ПАТ "ОТП Банк" 14 листопада 2014 року звернулося до господарського суду Запорізької області з заявою від 05 листопада 2014 року № 66-2/12535 про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" (69014, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Димитрова, будинок 44, код ЄДРПОУ 00222226), які обліковуються на поточних рахунках у наступних банках:

у АТ "ОТП Банк": 26005001302522 у АТ "Мета банк": 26038551612; 26006551611; 26057946101; 26056946102; 26002946112; 26003916111;

у філії ПАТ "ПУМБ" в м. Запоріжжі; у ЗОД АТ "РАЙФФАЙЗЕНБАНКАВАЛЬ", м. Запоріжжя: 26009475;

у АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК": 26008027760005; 26002027760001; 26009027760004; 26000027760003; 26001027760002; 26006277605978; 26008277603280; 26007277602840; 26002277604810; 26106277610; 26007277601;

у Запорізькому обласному управлінні АТ "Ощадбанк" в м. Запоріжжя: 26024302568; 26025301568;

у ПАТ "Діамант банк": 2600430016; у філії АБ "ДІАМАНТ", м. Дніпропетровськ: 2600402107; 2610900107;

у Центральна філії ПАТ "Промінвестбанк" по м. Києву: 26022303241775;

у ПАТ "АКБ "КИЇВ": 26003000243101; у "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна": 260013051101, а також в будь-яких інших кредитно-фінансових установах, у межах суми 212 132 188, 09 грн., з яких: 212 057 281,09 грн. - сума позову та 74 907,00 грн. - судовий збір.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.11.2014 р. (суддя Азізбекян Т.А.) заяву ПАТ "ОТП БАНК" про вжиття заходів щодо забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" (69014, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Димитрова, будинок 44, код ЄДРПОУ 00222226) в межах суми позову у розмірі 212 057 281 (двісті дванадцять мільйонів п'ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 09 коп., які обліковуються на поточних рахунках у наступних банках:

У АТ "ОТП Банк", код банку 300528:- 26005001302522. у АТ "Мета банк", код банку 313582:-26038551612; -26006551611; -26057946101; -26056946102; -26002946112; -26003916111; у філії ПАТ "ПУМБ" в м. Запоріжжі, код банку 313623: -26001976712075; у ЗОДАТ "РАЙФФАЙЗЕНБАНКАВАЛЬ", м. Запоріжжя, код банку 313827: - 26009475; у АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК", код банку 313849: - 26008027760005; - 26002027760001; - 26009027760004; - 26000027760003; - 26001027760002; - 26006277605978; - 26008277603280; - 26007277602840; - 26002277604810; - 26106277610; - 26007277601; у Запорізькому обласному управлінні АТ "Ощадбанк" в м. Запоріжжя, код банку 313957: - 26024302568; -26025301568; у ПАТ "Діамант банк", код банку 320854: - 2600430016 у філії АБ "ДІАМАНТ", м. Дніпропетровськ, код Банку 306630: -2600402107; -2610900107 у Центральна філії ПАТ ПІБ по м. Києву, код банку 322250: -26022303241775; у ПАТ "АКБ "КИЇВ", код банку 32249: -26003000243101; у "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-Україна", код банку 300120: -260013051101, а також в будь-яких інших кредитно-фінансових установах.

Заяву ПАТ "ОТП "БАНК" в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ "Запорізький абразивний комбінат" в межах суми судового збору у розмірі 74 907,00 грн., залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2015 року (Слободін М.М., Гребенюк Н.В., Тарасова І.В.) ухвалу господарського суду Запорізької області від 14 листопада 2014 року у справі № 908/4911/14 скасовано у задоволенні заяви ПАТ "ОТП Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2015 року скасувати, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 14 листопада 2014 року залишити в силі.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договорами про надання кредиту.

У зв'язку з невиконанням ТОВ "Юністіл" своїх зобов'язань за кредитним договором № 437 та кредитним договором № 435 позивач направив відповідачу як поручителю за основного боржника досудову вимогу від 14 серпня 2013 року, що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 16 серпня 2013 року. Зазначену вимогу відповідач отримав 22 серпня 2013 року, про що свідчить відповідне поштове повідомлення про вручення. Однак, як відповідач так і основний боржник, не погасив наявну заборгованість та не відреагував на висунуту вимогу.

Наведене, на думку позивача, свідчить про те, що відповідач ухиляється від виконання свого зобов'язання після пред'явлення до нього вимоги, що дає підстави для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі рахунки відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд повинен враховувати співмірність заходів забезпечення заявленим вимогам, їх адекватність та забезпечувати дотримання балансу інтересів кредитора і боржника.

У даній справі колегія суддів не вбачає підстав забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ПАТ "Запорізький абразивний комбінат".

Зокрема, у пункті 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" визначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до змісту заяви про забезпечення позову підставою подання цієї заяви є той факт, що відповідач не погасив наявну заборгованість та не відреагував на висунуту вимогу позивача. Крім того, позивач зазначив про низьку платоспроможність ПАТ "Запорізький абразивний комбінат".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що правовідносини, які склалися між сторонами спору, доводять, що майнові інтереси кредитора захищені у достатній мірі і не існує обґрунтованих ризиків невиконання судового рішення.

На обґрунтування зазначеної позиції суд апеляційної інстанції здійснив арифметичне сумування заходів забезпечення позову, загальна сума складе 34374 084,99 грн. та 104 020 000,00 дол. США.

Так, за договором застави корпоративних прав, укладеним 24 березня 2009 року між ЗАТ "ОТП Банк" та компанією АБС ЕЛАЙД БІЛДІНГ ЕНД СТІЛ ЛІМІТЕД (майнова порука) №РL 08-620/29-1 обтяжені корпоративні права на суму 6009500 грн.

За договором поруки, укладеним 10 вересня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ВАТ "Запорізький абразивний комбінат", ТОВ "ЮНІСТІЛ" № SR 08-345/29-1, поручитель прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання основного зобов'язання на суму 12960000,00 USD;

До зазначеного договору поруки сторонами також укладались договори про зміну, а саме договір про зміну № 1 від 21 вересня 2010 року на суму 5000000,00 USD, договір про зміну № 2 від 05 травня 2011 року на суму 8000000,00 USD, договір про зміну № 3 від 08 грудня 2011 року на суму 8000000,00 USD, договір про зміну № 4 від 28 грудня 2012 року на суму 5000000,00 USD.

За іпотечним договором, укладеним 17 вересня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ВАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" № РL 08-619/29-1, для забезпечення основного зобов'язання іпотекодавець дав в іпотеку будівлю нежитлову вартістю 9955732,99 грн., будівлю нежитлову вартістю 8306145,00 грн., будівлю нежитлову вартістю 824207,00 грн..

За договором застави, укладеним 23 вересня 2008 року між ЗАТ "ОТП БАНК" та ТОВ "ЮНІСТІЛ" № РL 08-623/29-1, у заставу банку були передані майнові права заставодавця до контрагентів за контрактами, в тому числі майнові права, що виникнуть в майбутньому протягом строку дії цього договору на суму 12960000,00 USD.

За договором застави, укладеним 23 вересня 2008 року між ЗАТ "ОТП БАНК" та ТОВ "ЮНІСТІЛ" № РL 08-621/29-1, у заставу банку були передані майнові права вимоги заставодвця до заставодержателя щодо отримання грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку № 26007101319739 (згодом 26004101319739) на момент підписання цього договору та/або будуть надходити на банківський рахунок протягом строку дії цього договору, а також грошові кошти, що знаходяться чи будуть надходити на банківський рахунок на суму 12960000,00 USD.

За договором застави, укладеним 23 вересня 2008 року між ЗАТ "ОТП БАНК" та ТОВ "ЮНІСТІЛ" № РL 08-622/29-1, у заставу банку були передані майнові права на отримання грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку № 26104101319739 (згодом 26101101319739) на момент підписання цього договору та/або будуть надходити на банківський рахунок протягом строку дії цього договору, а також грошові кошти, що знаходяться чи будуть надходити на банківський рахунок на суму 12960000,00 USD.

За договором застави, укладеним 08 лютого 2010 року між ЗАТ "ОТП БАНК" та ТОВ "ЮНІСТІЛ" № РL 08-031/29-1, у заставу банку було передано майно, як в цілому та/або будь-яка його частина, що належить заставодавцю на праві власності на суму 12960000,00 USD.

За договором застави, укладеним 27 серпня 2009 року між ЗАТ "ОТП БАНК" та ТОВ "ЮНІСТІЛ" № РL 08-204/29-1, у заставу банку було передано майно, як в цілому та/або будь-яка його частина, що належить заставодавцю на праві власності на суму 12960000,00 USD.

За договором застави, укладеним 21 вересня 2010 року між ЗАТ "ОТП БАНК" та ТОВ "ЮНІСТІЛ" № РL 08-236/29-1, у заставу банку було передано майно (оцинкований сталевий лист (прокат рулонний оцинкований) в асортименті та холоднокатаний сталевий лист (сталь холоднокатана в рулонах) в асортименті), як в цілому та/або будь-яка його частина, що належить заставодавцю на праві власності на суму 12960000,00 USD.

Загалом застосовано заходів забезпечення виконання зобов'язання на загальну суму 34374084,99 грн. та 12960000,00 дол. США.

Крім того, Банком було здійснено звернення стягнення на грошові кошти Боржника в розмірі USD 300000,00, які були розміщені на вкладному (депозитному) рахунку в Банку відповідно положень Депозитного договору та знаходились в заставі Банку відповідно до положень договору застави.

Загальна вартість іпотечного майна, заставного рухомого майна та обтяжених корпоративних прав значно перевищує розмір позовних вимог.

У поданій позивачем заяві про вжиття заходів забезпечення позову не міститься жодних фактичних даних про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, а лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, що прямо суперечить закону та зазначеній вище Постанові Пленуму Вищого господарського суду України.

За таких умов колегія суддів Вищого господарського суду України перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права вважає, що суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку про те, що вимоги викладені в заяві про вжиття заходів до забезпечення позову є неспівмірними та неадекватними у відношенні до правовідносин, які склалися між сторонами.

Оскільки, як вірно визначено судом попередньої інстанції арешт обігових коштів виробничого підприємства, яким є ПАТ "Запорізький абразивний комбінат", в значній мірі ускладнить проведення господарської діяльності.

Представник відповідача у судовому засіданні зробив заяву, що застосовані заходи забезпечення позову призведуть до зупинки і незворотного припинення діяльності підприємства.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2015 року зі справи № 908/4911/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. Г. Дунаєвська

С. С. Самусенко